Морозять ночі ще потроху,
Хоч вдень вже сонце і блакить.
Весна ж бо вийшла на дорогу,
Вона не спить!

І соком швидко вагітніють
На тонких гілочках бруньки.
Та, як не дивно, а світліють
Думки.

Жвавіші стали якось люди,
Виходячи з зимових снів...
Весна вже йде і скоро буде,
За вісім днів.

Природи рух завжди незмінний,
Зима ж — не має вороття,
А весна прийде неодмінно!
Таке життя...