*** рвуться думки мої на вітрах і слова – на літери смисли гублю – лиш печальне «Кру»* ледь чую як відгомін… зрушився звичний порядок всього голосити не вмію з вуст лише пара наче тріску несе мене зараз… рокам я втратила лік… міцніє потік… мабуть «темрява вод»** настала заслона Твоя щоби швидше ми зрозуміли смисли свого буття… Твої руки досі тримали мене а нині віддалені їх я не бачу не відчуваю стривожена я світло нам заступив нарівні то як знак усім і мені що маємо доволі снаги розгледіть в хаосі нового порядку шляхи… за вікном затихала вже злива світало і в серці моїм ясніло *мається на увазі пісня-реквієм братів Богдана (слова) і Левка (музика) Лепких «Чуєш, брате мій», де приспів звучить так: Чути: кру-кру-кру!.. В чужині умру, Заки море перелечу, Крилоньки зітру, Крилоньки зітру, Кру-кру-кру… ** Пс. 17 (18): 12
|