***
я засіваю пустку
й прогорклий вітер  
мені приносить порох
уже зотлілих зерен…  
я засіваю пустку
відведеного простору Тобою
свідома  марности своєї волі
все більше сенсу бачу я звідсіль
у цій невпинності зусиль…
я засіваю Пустку