Жерці єдиної родини гуртом зібрались на конгрес: повихвалятись, що зробили, куди нести їм далі хрест. Прослухали промови звітні, палало полум"я думок. Всі нації в громаді рідні, усім постелим килимок. Тяжкі гріхи ми відмолили, дрібних набралися, як бліх. Молитись кожної хвилини архієпіскоп застеріг. Нехай боги нам світять різні. та бог на небі все ж один. У нього є багато прізвищ - себе, як нас, нагородив. Поміж своїх посперечались, до думки спільної прийшли: гребти до мирного причалу, триматись мрійної мети. І прийняли одноголосно ухвалу з приписом: Амінь! Конфесіям не гризтись розно, а віри пізнавать глибінь. |