Ви, як стежка, кохана.
    Лине сон мій по вашій стежині.
З неба падають зорі в дзьоби журавлів.
На крило небокраю
    сіла хмара в червоній хустині
І задумалась, тиха, над краєм землі.
Засинайте, спочиньте…
    Вашій мрії я серцем заграю
В бузинову сопілку дитинства свого,
Бо у ваших долонях
    голос мій достига урожаєм,
Тихоплинні слова колисають його.
Засинайте, спочиньте…
    Спить у казці лиха бабаюка,
На газеті заснула біля мене хороша розлука,
Чебрецями і вишнями пахне вона…
Із крила небокраю
    впала хмари червона хустина,
І виглядує вірш мій,
    наче хлопчик рудий, із-за тину…
Бузинова сопілка у золоті сну…