Опубликовано: 2018.03.26
Поэтический раздел: Универсальная лирика

Александр Афонин

***

Стискаю сніг у кулаці,
І миттю він стає водою.
Останні дні, минулі ці,
Вже геть просякнуті весною.
Струмочків мелодійний дзвін,
А навесні так має бути.
І спів птахів з усіх сторін
Зрання вже чути, чути, чути...
Хоча морозець по ночах
Краї калюж іще "рубцює",
Та усміх у людських очах
Вже точно про весну віщує.
Кудись тіка зимовий сум,
Скінчилось бо весни чекання,
І рій щоденних наших дум
Мрійливе має спрямування.
Їх ясне сонце зігріва,
А вітерець дарує крила...
Найкращі де знайти слова
Для тебе, весно, люба, мила?
Тобі я не складу ціни,
Бо ти даєш наснагу жити.
Що в світі краще від весни,
Пори, щоб мріять і любити?
І сивина вже не біда,
Та біс із нею, з сивиною...
Знов юність в очі загляда
Разом з красунею-весною.

2018
© Александр Афонин
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Источник: https://poezia.org/ru/id/47424/
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

2003-2025 © Poezia.ORG