Богдан, на прізвище Хмельницький, і шляхту, і османів бив. Від війн бажав навік звільнитись. Підняв країну на диби. Скубли Вкраїну зграї звірів, і села нищили й міста. Козацькі чвари від зневіри кляли і Бога, і Христа. Щоб кволі сумніви розвіять, пристать до сильної руки, гінців люб"язно до Росії він надіслав в часи тяжкі. Знайти маяк у дні критичні, в облозі сумнівів і чвар, це не якісь думки дотичні - на друзки серце розривать. Хоч злісні напади ущухли і ворог межі нам не гриз, та невблаганно в"януть вуха - братів терпіти мазохизм! Із мови, звичаїв знущались, шмагали спини батогом. Так до братерства нас привчали - до рабства в пазурах знегод... Нам відчувати досі прикро братів прихильність до розправ. Ми підкорятися не звикли, шануєм друзів чесних прав. |