Опубликовано: 2018.03.08
Поэтический раздел: Гражданская лирика

Виталий Егоров

БОГДАН

Богдан, на прізвище Хмельницький,
і шляхту, і османів бив.
Від війн бажав навік звільнитись.
Підняв країну на диби.

Скубли Вкраїну зграї звірів,
і села нищили й міста.
Козацькі чвари від зневіри
кляли і Бога, і Христа.

Щоб кволі сумніви розвіять,
пристать до сильної руки,
гінців люб"язно до Росії
він надіслав в часи тяжкі.

Знайти маяк у дні критичні,
в облозі сумнівів і чвар,
це не якісь думки дотичні -
на друзки серце розривать.  

Хоч злісні напади ущухли
і ворог межі нам не гриз,
та невблаганно в"януть вуха -
братів терпіти мазохизм!

Із мови, звичаїв знущались,
шмагали спини батогом.
Так до братерства нас привчали -
до рабства в пазурах знегод...

Нам відчувати досі прикро
братів прихильність до розправ.
Ми підкорятися не звикли,
шануєм друзів чесних прав.

2018
Київ
© Виталий Егоров
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Источник: https://poezia.org/ru/id/47345/
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

2003-2025 © Poezia.ORG