Давно не чув я перестук коліс.
Він наче колискова присипляє.
І що з того, що світ пішов в розніс?
Поїздка ж бо нічого не міняє.
В душі живе ілюзія добра,
Яке ну хоч колись ми можем мати...
Але колись. А поки що пора
Нам, друзі, уже всім відпочивати.