*** Якщо ти знаєш, як потрапити в запростір, Де сни стікають у підземне повноводдя, Де гусне звіддаля в вершинах рання осінь, І мохом, і плющем затягнута безодня. Якщо ти знаєш, як спинити і спинитись, Допоки ще не дощ, допоки ще не злочин, Допоки ти мені і друг, і брат, і витязь, Скажи мені про це, якщо ти знаєш, в очі. На все свій день і знак, і свій останній віддих, Якщо ти знаєш, як пройти по линві часу, Не збитись і не збити ні крок, ні ритм, ні відлік, Скажи мені, скажи, допоки ми тут разом. Допоки не збулись тривоги і розлуки, Допоки все, як є, і більше не воздасться, Допоки ми іще не вигадали вдруге Ні болю, ні спокус оманливого щастя.
|