Увечері, у вересневу пору, Побачив раптом диво з усіх див — Садок осінній і майданчик двору Рясний рожевий дощик покропив! З рожевих хмар, що звідкись прилетіли, До після літа теплої землі, Мов рій бджолиний, раптом полетіли Рожево-ніжні крапельки малі... В своїм житті не бачив я такого, Хоча й прожив уже чимало літ. Рожевий дощик, як дарунок Бога, Зробив за мить рожевим сірий світ!