Пече куля у грудях.
Камертон щосекунди згасає.
Колос з маками смертю питає:
А чи вічна настане розлука?

І пірнув під глод постовий.
У очах почало біліти.
На порослім пеньку зеленіє
Зубожілий зуав столітній.

Зріз покручує над головою,
Урізає ріллю  від грози.
Зрячим шалом стискаюсь од болю
З АКС йде на мене один.

Ай,  - волошка  на гонах війни.
Деревій зроговілий, - кров пахне.
Зчетверений злістю  упин
автоматною чергою  бахнув.

А-А-! А-Й!  - Курява життя!
Душа  тихо згаса.
Сон-дрімоту перемага!
Яка мрія тіло звела, Бог зна!