*** Перебори, переболи, Я – із тенетів. До самосили довели Весняні трепети. Я – теорема над ножем. Я ти – у віці… Пиши розжареним ножем Мою транскрипцію. Терори рук, і розпач рук, І тангенс воску. О скільки ти надихав мук В моє волосся… Як дощ на тілі. Як Хеопс. Як Джомолунгма. А зорі – транси. Зорі – роси. Зорі – руни. Як тік, любов моя іде По водах серця. Я – тать твоїх страшних ідей, Люмінісенцій. А ти не вірив у мій вік, Моє прозріння! Бо ти не знав, що чоловік Це – як насіння… Як тильди, руки всіх заграв На дні кварталу. Усі хрести мої забрав, Які співали. У свастиці тонких несил – Прощальні друзки. Мене той ляпас вічно ніс Над землетрусом. Як теорема над дощем, Як голубиця. Пиши розжареним ножем Мою транскрипцію.
|