в архіві вихідні тепер порожні

на відстань кулі сподіватись можна

коли вона не випірне крізь тім’я

і перекреслю порухом простим я

життя героїв де у нас тепер герої

часів Очакова і непокори Трої

часів недбалих вір у турнікети

у цій дитячій світлотіні де ти

тепер мов повість ще коротша повість

і ти собі пробачити натомість

не можеш кров на розфарбовці скроні

квитки на всі запізнення солоні