Я закоханий в грона ці білі!
Як хвилюють і п'янять вони...
З юних літ такі любі і милі,
Ці чарівні дарунки весни.
Квітів в світі існує багато,
Та акація, мабуть, свята.
З незрівнянним її ароматом
Знов юнацькі приходять літа.
Знову крилами серце тріпоче,
Наче птах, що досяг вишини.
І твої помічають знов очі
Те, що з віком приходить лиш в сни...
Почуття — наче хвилі цунамі
Чи напруга у тисячу ват...
Так, як в юності, грається з нами
Цей акацій святих аромат.