Буває по всякому – весело й сумно
На білому світі… Та, часом, здається,
Що десь заблукала Людина Розумна
Й людина нахабна із того  сміється.

На зиск обертаючи біди всесвітні
Й повсюдну наявність «халявистих» братій,
З пекельною кнопкою фюрер новітній
По своєму править життя демократій.

В ілюзій минулого – доля печальна.
І дуже не хочеться знов помилитись.
Історія наша гірка і повчальна,
Та щось небагато бажаючись вчитись.

Між лих та штормів невблаганного світу
Негоже вже вкотре «себе звоювати».
Чи житиме гідно народ гордовитий?
Чи він не втомивсь манівцями блукати?

15 лютого 2017 р.