Шалений  велет  б’є у дзвони.
Навіжений, несамовитий.
Від люті злющі чорні трони.
А мій нестям кров’ю  омитий.  
   
Єдині - за живим  багаттям!
Зганяю з блискавок  прокляття.
Лечу крізь ватру на  завзяття
у білу тьму розп’ятих  вір.

О! Божевілля битви й руху.
За правду – не зімружу віч.  
Багряний вихор мого духу.
Люттю розпалена  ця  ніч.