Попри туман, мороз та іній,
Що зранечку скували місто,
Подарував день небо синє,
Прозоре і весняно-чисте.
Ще й сонце радісно сіяло,
Хоч хрумкотів лід під ногами,
Й синички в парку розмовляли
Про щось з старими горобцями.
А потім усмішки з’явились
У випадкових перехожих.
Та і самі вони змінились
У цей яскравий день погожий.
Повеселіли якось люди,
Хоч сумували вранці-рано.
Мабуть, воно так має бути
Напередодні Іордану.