Опубликовано: 2017.01.10
Поэтический раздел: Слово, язык, посвящения поэтам

Василий Кузан

Вірші – сліпі оргазми

***
Вірші – сліпі оргазми,
Спалахи на межі,
Крил обгорілі пазли
Там, де душа лежить.
Там, де живе самотньо
Той, хто морозить шкіру,
Той, хто тамує подих
Й тільки у слово вірить.

Вірші – безбожні діти
Бога. Плоди шукань.
Відблиски щемних стрітень
Зболених Інь і Янь.
Босі сліди по снігу,
Голі сніги – на слід.
Сон, що шукає лігво,
Спогад, що смокче під
Лівим ребром розлуки,
Тим, що його нема.

Вірші – це стигми звуків,
Стиснуті у кулак,
Трем і тремтіння після,
Передчуття навзнак…

Лінія долі вірша
Стерта у післясмак.

10.01.17

2017
Трускавець
© Василий Кузан
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Источник: https://poezia.org/ru/id/45316/
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

2003-2025 © Poezia.ORG