Хіба безслідно
минає бувше
В клубках пересудів
і пліток?
Якби ти знав,
як стискає душу
Час непоезії
і АТО.

Час переброду
поміж контрастів,
Узятий на
первородний страх,
Коли так хочеться
не упасти
Ні з линви,
ані
в твоїх очах.