Опубликовано: 2016.12.25
Поэтический раздел: Универсальная лирика

Юлия Бережко-Каминская

***

Життя, бува, вигадливим багате,
Мабуть, щоб кожен від свого п'янів.
У смутках днів задумливі Карпати,
Немов вино виброджують в мені.

У гущі слів – жорстких і безпринципних,
(Як на такі не згледівся й набрів?), –
Заплющу очі – конюшина квітне
І – гойдалка гуцульська – на горі!

Ліси таять соснову прохолоду
Й солодкі соки теплої трави,
І небо тут безкрайнє й повноводе –
Бери вітрильний човен і пливи!

Які ж роки одвернуть і отямлять,
Як брали ціле плато без оплат,
І на горі розгойдували пам'ять,
Відкоркувавши висоту Карпат?

2016
© Юлия Бережко-Каминская
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Источник: https://poezia.org/ru/id/45236/
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

2003-2025 © Poezia.ORG