Вічний Мелькіадес ходить між дворами, пропонує сито у зірках для мами, татові - кресало, гребінець - бабусі. Я б аж два купила... та сичали гуси. Виміняла деко на пиріг вишневий. Дав ще й теплу кофту... Ой бабусю, де ви? Візерунки ловкі, барва черепаша. Циган посміхався, виїв миску каші. Не дурив... божився. Руки у корості. Осінь... сни мигдальні... ...і щоночі гості. Родаки, предтечі... Не шумлять уранці. Розтають безслідно, промінь - по фіранці. Тиш. Із пригощанням жодної мороки. Соломинку візьмуть... не маліє соку... Яблучка лишаю на вікні, де квіти. ...кофту - для бабусі - розплітає вітер... Лише в кукурудзи не сивіють коси. Хитрий Мелькіадес позолоту носить. Павутиння - даром, лиш дублон - фізаліс. Всі облуди світу має в арсеналі. Хто б йому не вірив? Маже рани медом. Чарівні сандалі... ґудзики з Толедо... 2016
|