Перетікає з синього в рожеве...
Чи, що можливо, зовсім навпаки.
Яке ж розкішне небо ще серпневе,
Хоч осінь вже на відстані руки!
Але прийдеться трошки почекати,
Коли прийде нам всім відомий час,
Й розсипле осінь золоті дукати...
А поки ж літо хай ще тішить нас.