Тільки в темному сріблі ріки
                            темне золото тіла твойого
                            мерехтить, мов далекі зірки.  

                                      Анатолій Кичинський

Темне золото твого тіла.
Срібнодзвонний щасливий сміх.
Ти, неначе зоря, влетіла
У безсоння ночей моїх.

Я малюю тебе нагою,
Роздягаючи знов і знов.
Пахне тіло твоє жагою
Так, як пахне завжди любов.

Ти тремтиш, мов тремка трепета…
І в цих мареннях – свій резон…
Небо, слухаючи поета,
Хай нечасто – сповняє ж сон!

22 серпня 2016 р.