Вечірнє сонце золоте проміння
Крізь верховіття сипле навмання,
Мов розсіває сонячне насіння,
Що проросте наступного вже дня
Світанком юним, чистим і безхмарним,
Весь добрих, світлих сповнений надій,
Що все, що робим, робим ми не марно,
І прийде час здійснення наших мрій.