Пташиний спів згортається, стихає...
У сад заходить вечір і в домівку.
Вечірня тиша тінями лягає
На ще гарячу після дня долівку...
Зіркове небо, чисте і високе,
Вже проглядає в темнім верховітті.
І душу огортає тихий спокій —
Найбільше щастя, що є нині в світі.