Літо колише загублені сни.
Марно. Хто ти?
Бачу себе у відбитку зіниць,
Що навпроти.
Маки червоні - жаринка до щік,
Аж лоскоче.
Синява неба й прозорість ріки -
Твої очі.
Витопчуть стежку бажання людські,
Якщо любить...
Замість троянд у руках будяки -
Буде згуба.
Хай буревій нерозгадану хіть
Вирве.
Бо між двома, що лежать у траві, -
Прірва.