Вмерти - почесно...
А жити - не дуже.
Висушіть ген біля храму калюжі,
Вивчіть малят не плювати під ноги.
Хто нам замостить канаву-дорогу...

Де ж деміурги, що зводять - як варто?
Тихше: проходить озброєна варта...
Люди, весна вже.
Геть плащики сірі!
Плечі опустиш - і...линеш у ірій.

Слухай попсу чи гортай Кобзареве...
Стіни попсовані,
Змучені єви.
Хлопці джерґочуть - словечка не наші.
Димом закутані ксєнії, маші.
Прірва розверзнута, подихи смерті.
Все конвертоване: душі... оферти...

Йшли до цвітіння, лишилося трішки.
Знов завинила із пазухи кішка.
Надто чорнюща, уперта, оката.
Все сторчака: чавуни, циферблати...

Хочеться миру, погідного літа.
Переступаю ріку Геракліта...

2016

ілюстрація
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1061467463914424&set=a.136243329770180.23899.100001535411743&type=3&theater