Що буде, те буде. Уклін перед Богом, і гідність—для себе, сусідів і світу. Твоя тепер черга не йти ні до кого, лиш ти-- і висока трибуна одвіту. Так жінка по довгім чеканні—в пологах, на вузькому краї—і не відступити. Що буде, те буде. Душею—до Бога, а тіло—космічною зливою вмите. Коли тобі вдасться в борні і падінні ображеним серцем торкнутися неба, ти зможеш спинити колеса зневір’я й іржавий ланцюг відірвати від себе. Намарне кричати: «Любіть Україну!» Усім, хто свій погляд убік відвертає. Ти біль полюби з гіркотою полину— Без шоку і болю Вкраїни немає.
|