Опубликовано: 2016.01.17
Поэтический раздел: Интимная лирика

Филипп Лавров

П'ятниця

Поворот не туди, смак біди,
Сумні виграші на контрастах –
Всі приречені на піврозпад за барною стійкою.
Їхній натовп позаду, як лід, що вмовляє упасти,
І попереду їх лишається ще цілком невідома кількість.

Кожен їхній неперевершений морський вузол
Пізно ввечері ми рубатимемо надвоє –
Інквізиція в складі П’ятниці й Робінзона Крузо,
Яким вічно щось заважає просто насолодитись грою.

Добро знову не лишилось з тобою на ніч.
А початки моїх вулиць не впізнали своїх закінчень.
Щастя є, коли ловиш себе на думці, що точно знаєш,
Хто добром тебе може сповнити по самії вінця.

Два напори вщент розносять ті авгієві стайні,
Що ховалися за багатошаровий стукіт в скронях.
І, звільнившись, тоді в два боки відпливають
                       маленькі тайни -  
Ці гвіздки, ці чекпоінти наших хронік.

І сурмить, і пашіє в мені новорічна хвоя,
Коли більшає ззовні льоду, а всередині сонце спіє.
Доки всесвіт дозволив мінятись теплом з тобою,
Це лишатиметься золотим стандартом всіх терапій.

2016
© Филипп Лавров
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Источник: https://poezia.org/ru/id/43409/
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

2003-2025 © Poezia.ORG