Пахнеш мені – хмелію, – Дівчино – жінко – мамо, – Всім, чим багаті мрії, Й тим, що було між нами. Мало було. Скраєчку. Жив край узбіч-обочин. Бджоли летять у гречку. З бджолами разом хочу! Пахнеш мені незбутньо, Вперта, байдужа, чула. Пахне так лиш майбутнє. Пахло так лиш минуле. Рідне нещастя миле, Горенько тут-і-зараз, Бо розв’язать несила Те, що колись в’язала… Пахнеш – і я хмелію. Й, мабуть, у цьому щастя. Є у нас, мила, мрії. В мріях усе нам вдасться. 1 листопада 2015 р.
Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”