Ламай стереотипи, усе тепер дозволено. Народжені літати лягають між тополями. Охтирського Іванка обійме Вася Тьоркін... Їх поминай у зливу, а ліпше щовівторка. Розіслано поштівки, запрошено на бучу. Без толку ці толоки, а пісенька плакуча. Вже розчахнулись брами за синіми димами. Вкладає панна Осінь Настусеньку-нестяму. Худа, простоволоса - блукає по купинах... Шрамує чорнопілля, тернинка у торбині... А циніки сміються: "Оце усе - на краще! Ми сполом рай будуємо. А зайві душі - в ящик...". Ламай соняшничиння, утеплюй білу хату. Ведуть вітри женити Спустошення кудлате. Чіпляють мідні крила, прихвалюють: "Хороше...". А люди легковірні дають свитки і гроші. Постій між диваками, понюхай нікотину. Життя іде по колу... травмує серцевину. ілюстрація https://www.facebook.com/photo.php?fbid=963735280354310&set=a.136243329770180.23899.100001535411743&type=3&theater
|