Все необрізане, природне Лежить на таці, жде ножа. І плямкотить, гуде Безодня, Зринає бульба... лев-хижак... Ненатла пелька. Скопом - бранці. В землі чаїться пастернак. Пахтить вино у мірній склянці. Ти розпаковуєш рюкзак. Багряна тиш... Мотоциклети Везуть вітрисьок із весіль. Дзвенять циганські бранзолети... Рушає літо за Стасі... У храмі квітного пелюстя Почався млявий парастас. В саду чужому пряно, густо. Фізаліс - перша із прикрас. Це яв осіння. Осіяння. За мить до в`ялості живеш. І споглядаєш завмирання, Стирання стрілок, рисок, меж. Нав`яже вересень цибулі, Продасть цибухи за п`ятак. Розкошуватиме в Стамбулі Між навіжених днів, гуляк. Напишеш сьому оду Сонцю, Заляжеш рибою на дно. Тремти. Новітні кроманьйонці Петарду жбухнуть у вікно. Розсунеш водорості сині - Зринай на цей солоний сніг... Де вже по долару хлібина, Бо Хам нарешті переміг. 2015
|