ласо накину
на шию вірша
із табуна дикого
прив’яжу до сідла
музику мрій
одягну навушники
слухатиму
як павук
сітку плете
а сітка
наміри ловить
як наміри
міри не знають

журавля в жмені
синицею назову
і маритиму
космосом польоту
бажанням безмежжя
прагненням непереборним
згребти у обійми
і задушити
невідворотність кінця
що до клітки
ниткою
прив’язує

відкрию літо
у орхідеях
коня у крилах
і двері
в нетрі
у підсвідоме
у нездійсненне

згадаю Фрейда

погладжу слово
неначе кішку
і відпущу

…17.07.15