І що не день, то все стрімкіше
Весна вступа в свої права.
Смереки стали зеленіші,
І рветься вгору вже трава,
І у бруньок все тонша шкіра,
Коричнева, а десь — руда...
Деінде, хоч іще несміло,
Листок з-під неї вигляда.
І що не день, то вище небо.
Вже прилетіли й журавлі...
А нам кохати й жити треба
У щасті й на своїй землі!