Завжди так тихо в українському селі!

І ні один бува не гавкає собака,

І ні єдина не ворушиться гілляка.

Завжди так тихо в українському селі!



А за селом співають п’яні москалі,

Вони кричать, що їх усе дістало,

І баба Мотря переховує знов сало.

Завжди так тихо в українському селі!



Завжди так тихо в українському селі!

Косматі зорі  у міських очах поета,

Столітній вуйко начищає кулемета.

Завжди так тихо в українському селі!



І він іде туди, де п’яні москалі,

Йому услід непереможно пахнуть квіти,

Він жме гашетку і стріляє у повітря

За просто так, заради миру на землі!