Опубликовано: 2015.02.22
Поэтический раздел: Гражданская лирика

Сергій Негода

Сектор Довіри

Зброя їде прямо з Москви.
Буквами рвуться крокви в крові.
Закостенілі у лісі. Мертві в селі.
Бомблять   касетними тортіли  в хмелі.

Снайпер  шпіонить  - не проворонить.
Сніжно-білу  підстрелив у шию.
На полі  сомнамбул затявся - поранений!
Абичию помсту - до чорторию.

Півсотня у секторі  месників наших.
Блок-пост  і бліндаж  у зоні артобстрілу.
Контужений   пес, Сірко щонайдальше
утік від прицілів у вітчизну згорілу.

Вражаючі кулі летять по прямій.
Над головою.  На банями храму.
Заклинив АК. Незримий – живий?!
Скляні симфонії   з кришталями  авралу.

Куштую повітря. Освітлений дугами.
Із семидальних снарядів   розстріляний.
Гірше не буде. Залпи - за смугами.  
На самоходці  брат мій завіяний.  

Тягач загудів у залізній ельвірі.
Заставу штурмують десантники.
Баюра з кар'єру -  мурахи по шкірі.
Чути: в ефірі – горлають полковники.

Карта в футлярі.  Галайстри – вампіри.
За кілометр  джмелі-безпілотники.
Повний абзац –  розбухли шарніри.
Чорні ворони кривавлять безсмертників.

***** Аферисти******
Спокійно, всезнайки, - які у вас компетенції?
Лише нари в клоунах витряхають підлість.
Настав час нам прибирати державне лайно.
Нечисть. Ні дня без зашквару. Заганяються.
Бадьора сміховтюха в грішному будинку.
Набридли примари у владі з імунітетом.
Виродки. Ізгої. Аферисти. Злодії. Невігласи.

Від зашквару потік грім, а так, бідовий клоун
 не плаче на свій вирок. Клоун-то дурачить.
Кришують один одного і крадуть безкарно.
Саджати будуть тепер восени, якщо щось.
Точно, чітко, коротко, лаконічно, правдиво:
"вор в законі повинен хропіти під законом".
Епідемічна веселуха вступила в свої права.

Юні невігласи догрались, перестарались.
Ти не лох тоді, якщо невіглас хтось і навпаки.
Покидьки-брехуни. Коштороїди-запроданці.
Шустрі снайпери по бюджету не впорались.
Не встигають перезаряджати обойми.
Відстрілюють буквально,  своїх нуворишів.
Дивна чума страму косить безжально владу.

Якщо не знали міри, як дурно багатіли
мріями, тоді і кривава епідемія зла
вступає в законну взаємодію з часом.
Жабо-зміїне шобло б'є кодло ящірок.
Гопники. Жлоби. Гобліни орди. Злі орки.
Дріжджі добре грають у вигрібній ямі слуг.
Злочинне угруповування по продажу ресурсів.

Тепер, не так, як тоді, а тоді поци, не такі зарази.
Безтолковий невіглас нічого не вдіє.
Що не крок, то беняшні баюри глибшають.
Мама вже не крутить так хутко баранку.
Ягнятко з кривого кварталу вже прокинулось.
Стадіони для лохів, що самоодурені мріями.
Бумеранг розвертається і робить свою справу.

Сумно гордим пацанятам усвідомлювати!
Як викрали, так і викрадуть у них, за їхніми спинами.
Мовчите невидимі, недоторкані подільники.
А судді жирують на злодіях, бо не довів.
А ти доведи лоху-злочинцю, що його завтра прихлопнуть свої.
Хламідії управляють штурвалом держави.
Злодії в законі розрулюють усі зашквари.

Шухерять самі себе, зброї їм не вистачить.
Держава, не табір з паханами і з монархами.
Інтелекти вибриків на відео змебельняться.
Аж ці криси в державній діжці їдять одна одну.
А скільки ж тієї ниточки в заможного життя,
якому змайструють золотом ящичок на цвинтарі?







2015
© Сергей Негода
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Источник: https://poezia.org/ru/id/41507/
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

2003-2025 © Poezia.ORG