Так тримати за руку- Я не знаю, що є за це сильніш. Така сила здатна штовхати великий потяг. Така сила може долати найдовшу ніч І від холоду рятувати, неначе одяг. В цих долонях є стигла міць. Як у яблук серпневих з дерев високих, Як у золоті теплім струнких пшениць, Що із сонцем братались в одних витоках. Сонця вранішнє світло сягає твоїх кімнат. Якщо ні, то це значить, його ще плекають вгорі, Надають йому там останніх важливих порад І ретельно готують до зустрічі із тобою. Всі тривоги дорослих твоїх доріг, На них стелиться спокій смаків вишневих… Там , де спокій полишив, ще є наш сміх, Він є листям зеленим на морозних деревах. |