А на сході небо знов палає, Хоч воно і в хмарах уже зранку. І на сурмі вітер вже не грає, Хоч і грав всю ніч, аж до світанку. Знову з ночі морозець у місті, І асфальт від кроків аж співає, Ще й розносять найновіші вісті Гуркотливі київські трамваї. П’ятниця. У році цім остання. Скоро рік новий стає на варту. Хоч і не збулися сподівання, Та «старому» нам вклонитись варто. Хоч за те, що ми живі допоки. Ну, а в тім, що маєм, винні люди. Дочекаймось вже нового року. Може, в ньому вже щось добре буде.
|