Дощ з ранку йде... Неспішно так, спроквола,
І навіть вітер темп не додає.
Промокли всі і все уже довкола,
А він бубнить, бубнить щось про своє.
Прогнавши вечір, ніч в права вступає,
Й приходить сон, як завжди, в цій порі.
Під шум дощу знов місто засинає,
І по калюжах бродять ліхтарі...