Осінь, щедро просотана сонцем,
Уже піниться в келиху дня,
Як у дзеркалі, біля віконця
Розглядає розкішне вбрання.
Скільки фарб зараз в ньому намішано —
Від зеленого до багрянця.
Усміхається осінь так втішено —
Молодиці ж-бо все до лиця.
Ще й прикрасила шию коралями,
Золотий поясок затягла
І ходою неспішною далями
В день, наповнений сонцем, пішла.