Вільна вода - хвильна, горда, та мереживом цупка; розчиняє хицьку вроду, що зі сходу, крізь опівдень, в обрій заходу проторить, опануеш, чи? катма! Має глечики барвисті, шовкуваті, та любистя, по самосіньке обійстя, тож - греби собі, й не гребуй проміж вуса бризкависта – чорториїва корчма; був потурчений у кедзьбуль, а наразі-бо – втелепа, що життєвиє прозори, суходол лиш напівкола оминає шляхотьма... як затверджено на сходах межі гойдів та погордих: що некупчений та веслий – прочовняє в хутрім хисті, благомовчим лускохвістям, по гетьма… що по випалених скронях, по завітрених долонях, як то є - дорогожичи, відзерцем не оковиті – ані в омань посполитих, ані в супровідь відьма…
|