І скільки б день на сході не займався,
І сонце не ходило над землею,
Не знайдеш тих, хто зміг би, хто б зрівнявся
З тобою та із вродою твоєю.

Твоє тепло і твій духмяний подих
Все оживля, що є у світі цьому.
Тебе Всевишній за собою водить
Як ангела у сяйві золотому.

З тобою зв’язане усе найголовніше —
Любов і віра, діти і родина,
І завжди ти — найкраща, наймиліша,
Для кожного із нас — своя, єдина…