Лінія долі глибшає, роздвоюється,
І перебігає на чоло новими
Зморшками.

Акценти алегорій гострішають
І сліди моїх слів
Плутають.

Насінина осені
Впала у ґрунт молодості
І проросла каменем.

Художник малює тебе вагітною,
А ти прес качаєш,
Мене гойдаючи.

Моя любов не грає у слова –
Вона воліє бути
Мозолями.

30.05.14