Останнім часом гостро відчуваю,
Як світ дуріє від спеки.
Ти не любила, коли влітку вночі
Я тулився до тебе:
Цілувала, відсувалася, спала...
Минув рік. Знову літо.
Знову літає пух,
Нагадує про тебе.
І з кожним його візитом
До моєї кімнати
Хочеться знову й знову
Стати ближчими,
Спати ближче.

Я звик, що спочатку ти відсуваєшся,
А під ранок хочеш обіймів.