Сметана вишневого цвіту
Лягає на окраєць раю,
Що тихо муркоче Карпатам
І дивиться в очі весні.

Цей мед і кисіль аромату
Ховає у вату загадок
Вчорашні невчасні проблеми
І мрії про стиглі плоди.

Так солодко снити в надії,
Що ця усвідомлена дійсність
Не те, що безслідно минає,
А вписує щастя у день.

09.04.14