Прислухайся любий мій Паростку хочеться ніжності
Без неї у затінку згину я Тінь стіни істини
Дискусії диспути розпач і наступи-відступи
Запилений паросток вмитий сльозою розбіжностей

Ти слухаєш з віддалі відголос мудрої старості
Воскресне у серці любов Та нестача в ній зрошення
І все ж не суди Ця стіна що між нами - пророщена
У снах каяттям наяву полином соку паростка