Ніхто цієї перемоги в нас - не перейме, наш голос - бджолами загущен в найлютіший мед, що волю напували ним, та й шани горщей свійсько зоряне, ой, нене... Тож, наше небо плеще над землею, той, своєю, хто іншою насіяв зерна вогняні: сам вищечас: всесвітній зоревчинь; всетло проковче їх, та кожному здійме повік не морочне, згорда колоше за живе - обітнє… Ми знаємо пручане слово поперед початть; воно - тому що нам - ім`я, це означає - за нами злуку всіх свічад зорчав, хто б`є у золотий кімвал, най нашій радощі, здобутого в мить сили; якщо ж знамено визнання цієї правди опаде - піднімем вище, залюбки, ніж майоріло!.. . |