Час полиново-божевільний:
стоять, мов тіні,
між людьми
старі апостоли пітьми –
захриплі, хижі і похмільні.

Невже було замало, світе,
навкруг кривавої роси,
коли життя звело на пси
і молитви, і заповіти?

Хрести хитає на могилах
історії важка хода,
і точить пазури біда
брусками душ закам’янілих.