Кохання - це завжди сум
Хоча і на серці свято!
Я рими свої несу
Туди де вже й так багато
Засалених слів і дум,
Зуживаних кожним другим,
А я наче вперше йду
В твій світ, щоб не просто другом...
А бути для тебе всім
Що любиш ти в цьому світі...
Вже бачу тебе крізь дим
Ранковий... волошка в житі...
Я в чисту іду росу
Упевнено і затято,
Щоб ти забувала сум
І вірила в наше свято!