А що зима... Хай сніг і хай морози,
Та проросло вже кинуте зерно!
Крізь гнів і біль, крізь рани, кров і сльози
Міцне коріння вже дало воно.

Коріння це уже в серцях і душах,
Хоча йому й не склали ще ціни...
Та зберегти його ми просто мусим!
Бо так вже недалеко до весни...